У Верховній Раді зареєстровано відразу два законопроекти – президента В. Ющенка і уряду – які торкаються змін діючого законодавства на вітчизняному ринку алкоголю і тютюну. Не варто зайвий раз підкреслювати, які гроші обертаються в цьому сегменті виробництва, де, крім шаленого сталого попиту, ще й товар, на відміну від томатів чи риби, не псується роками. Та й хто йому дасть?!

Залишається лише констатувати: будь-які, навіть мікроскопічні зміни тут, викликають буквально цунамі. То ж не дивно, що й нинішні законодавчі ініціативи неоднозначно сприйняті алкогольно-тютюновою спільнотою. Проте лунають, як на наш погляд, і тверезі та «необкурені» голоси.

Найперше зауважимо: в даному випадку – ні найменшого суб‘єктивізму. Тобто, до майбутніх і таки «крутих» змін ні вітчизняне лоббі, ні бодай якась з промислово-фінансових груп стосунку не мають. Вони викликані стовідсотково об‘єктивним фактором – гарячим бажанням України вступити до Світової Організації Торгівлі. А щоб мрія нарешті здійснилася, потрібно «відповідати». Серед усього і чи не найперше – на законодавчому рівні. От ми і намагаємося, як казав один, адаптуватися.

Що ж пропонується на початковому етапі?

Головні критерії полягають в: 1) значному зменшенні вартості ліцензій на вищевказані види діяльності; 2) збільшенні ставок акцизного збору на них же.

Ось, за великим рахунком, і все. Проте – давайте рахувати! І мізкувати. Не відмовляючись при цьому від вступу до СОТ.

Всього рік з невеликим тому, вносячи зміни до Закону «Про державний бюжет України на 2005 рік» (до речі, за уряду Ю. Тимошенко!), Верховна Рада дружно проголосувала за… збільшення вартості ліцензій на виробництво спирту й алкогольних напоїв в 10 (!) разів і більш ніж суттєво – на тютюнові вироби. Інші цифри – цього ж порядку. Найменша з них – подвоєння.

Виникає запитання: що, тоді в СОТ ми вступати не думали?! Втім, можливо, взагалі не думали… Бо якби поворушили звивинами і не спішили будь-що залатити бюджетні діри, сьогодні б усе було куди простіше. І пристойніше.

Та повернемося до наших змін. Нині, приміром, за ліцензію за виробництво спирту чи алкогольних напоїв потрібно викласти 250 тис. гривень. Новий же закон передбачає «встановити плату … в розмірі 780 гривень». Зменшення - 320 разів (!!).

До того ж, цю плату, у відповідності до проекту закону №2390, передбачається здійснювати на початку виробництва і строком на 5 років (нині це, навпаки, забороняється, і плата стягується щорічно).

Аналогічні зміни пропонуються і щодо тютюнових виробів.

У пересічного громадянина відразу виникає думка: а що ж буде з заробітною платою вчителів, лікарів, пенсіями, стипендіями, соціальними виплатами? Адже зрозуміло, що ніякий СОТ нам втрат не відшкодує – не та це контора!

Заспокоємо найнервовіших: тим же проектом передбачені компенсації. За рахунок збільшення ставок акцизного збору: відповідно на 1 і 1,5 відсотки. Законопроект, запропонований Президентом, передбачає індексацію як специфічного, так і адвалорного компонента акцизу на тютюнові вироби, зберігаючи розмір мінімального податкового зобов`язання зі сплати акцизного збору на тому ж рівні (не менше 22 % від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару без ПДВ та акцизного збору). Законопроект, запропонований Урядом, передбачає індексацію лише адвалорного компонента і збільшення розміру мінімального податкового зобов`язання зі сплати акцизного збору до 30% від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару без ПДВ та акцизного збору.

- Бюджет, - заспокоїв співгромадян заступник міністра економіки В. П‘ятницький, - від зменшення вартості ліцензій не постраждає, оскільки втрати будуть повністю компенсовані за рахунок збільшення акцизних зборів. До того ж, ми сподіваємося на зростання товарообігу в цій сфері, що знову ж таки призведе до значного зростання бюджетних надходжень.

На папері воно – справді так. А в житті?

В житті, як це вже не раз бувало, вважають незалежні експерти, певна частина виробництва, аби вижити, змушена буде (!?)… піти в тінь. Звідки, як відомо не лише астрофізикам, як і з чорних космічних дір, не повертається нічого. Тобто, фінансовими дірами, як зірками в ясну ніч, сяятеме… державний бюджет.

А тепер згадаємо нашу «торгівельну алкогольну війну» з основним споживачем – Росією. Опинившись без надоб‘ємного ринку збуту і підвищеними акцизними зборами, роздрібна торгівля мусить піти або з торбою по світу, або в тінь. Ясно, як божий день, який маршрут обставини змусять обрати. Тим паче, що ті стежини ще надто свіжі в пам‘яті.

Представники роздрібної торгівлі звертали увагу авторів вищезгаданого проекту на подібні невідповідності стосовно вітчизняного ринку, проте порозуміння, за твердженням директора Національної асоціації розвитку торгівлі і сервісу А. Близнюка, на жаль, не знайшли. А замислитися є над чим.

Так, коли минулого року, як ми уже згадували, сталося підвищення вартості ліцензій для оптовиків, тіньовий обіг алкогольних виробів в країні зменшився, за попередніми оцінками, вдвічі. Тобто, зворотний процес в цьому напрямку викличе… зворотню реакцію тіньовиків. І тоді будемо мати не лише нестачу бюджетних коштів, а й тисячі загублених через отруєння життів, як це останнім часом відбувається в Росії.

І ще одне. Поява тих же дешевих цигарок суперечить вимогам Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну Всесвітньої організації здоров‘я, яку підписала й Україна. Як і Податковій директиві ЄС, а також Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Чи ми тонусом нації не переймаємося?

Ні, якщо вже вирішили, відмовлятися від вступу до СОТ (хоча й тут існують варіанти!), автор не закликає. І вимоги щодо правил і стандартів цієї міжнародної організацї, однієї з складових майбутнього світового уряду, на найбаскішому плигуні не об‘їдеш. Та й навіщо? Проте і пхатися поперед батька в пекло навряд чи варто. Це саме той випадок, коли перш ніж черговий вітчизняий стандарт по самісінькі вуха відрізати, СОТівський потрібно сім разів відміряти.

Особливо з огляду на соціальну сферу. Свого часу соціологічна служба Центру Разумкова, котру важко запідозрити в заангажованості, опитала респондентів на предмет їх відношення до вступу України у Всесвітню Організацію Торгівлі. Так от, понад половину їх заявили, що вони насамперед побоюються негативних наслідків, пов‘язаних, у першу чергу, саме зі скороченням виробництва, а отже, і зростанням безробіття.

Справді, механізм входження в СОТ – занадто хитра штука. І, як на погляд автора, тут не потрібно поспішати, аби не насмішити «воріженьків» (а такі є!) і не змусити плакати своїх. Дуже вже тонкого – маю на увазі поповнення й без того хирлявого бюджету - механізму ми торкаємося. Бо він – фундамент. Необережно вийнявши камінь з якого, можно отримати обвал. З усіма негативними соціальними наслідками, які з цього витікають. Аксіома: реформи, як це розуміє автор, передбачають покращення життя народу, а не його подальше погіршення.

І до того ж, не в комсомол ми врешті-решт зібралися! Задерши штани. І опустивши голову.